Релігія як основа
Історично все, що було пов’язано із уявленням людини про побудований світу, йшло з віри та релігії. Саме їх представники намагалися систематизувати та пояснити іншим багато незрозумілих речей.
З часом наука робила свої кроки вперед, невідомого ставало менше, а отже і потреба в поясненнях поступово зменшувалася, відповідно зменшуючи вплив релігійних організацій.
Разом з тим, ніхто так і не зміг відтворити виникнення чогось з нічого. Ніхто так і не охопив розумом безмежність та нескінченність. Тому невідоме залишилося, пояснювати його треба, якісь люди цим мають займатися.
Нове не означає краще
За відсутності монопольного становища релігійних організацій, почали з’являтися, як різні течії в тій же рамці, так і абсолютно нові підходи до формування світогляду. Утворилися різні концепції, які старанно відмежовувалися від оперування словами «Бог», «гріхи», «істинна віра» і так далі.
Не уникаючи моментів, що і в те, що вони пропонують, теж треба повірити, нові концепції все ж таки брали за основу логіку, яка, насправді, далеко не завжди була, скажемо так, логічною.
Проблема була вже в іншій площині. Якщо, наприклад, велика класична християнська організація має у своєму розпорядженні десятиліття напрацювань, систематизації та практичної реалізації знань, то новоявлений філософ одиночка знаходився зовсім в інших умовах. Особливо, якщо він намагався категорично відкинути те, що було створене до нього.
Одинокий «воїн», вдало заперечивши за допомогою сучасних наукових знань пару давніх релігійних тез, бачив себе неймовірним крутячим чуваком і починав створювати нову концепцію світоустрою.
Виявлялося це непросто. А ще виявлялося, що навички систематизації та створення чогось нового відсутні. Зроблене дуже часто виглядало вкрай невдало і тримало увагу виключно за рахунок харизми нового «філософа» та систематичних скандалів, які непогано розважали людей.
Гроші, гроші, гроші.
Додайте до цього те, що на певному етапі всі ці нові течії та погляди почали непогано монетизуватися, що привело в цю сфери так названих коучів величезну кількість відвертих придурків, які просто прагнули грошей і більше нічого. Хоча, як і в старих релігіях, при чистому розумі та належному вивченні, там можна взяти дуже багато корисного.
Те, що завжди є з нами.
Третім джерелом уявлення про світоустрій є сама людина і її досвід. Хоча я поставив це в кінець статті, але разом з тим, саме людська свідомість та сприйняття є першоджерелом усього.
Так чи інакше у кожної релігійної організації є своя дата виникнення. Так чи інакше, але був період часу, коли їх не було і релігій в тому вигляді, який вони мають зараз, теж не було.
Звісно, ми можемо розглядати варіант створення світу та людей у їх повній свідомості. Вони типу одразу усвідомили Бога і одразу прийняли існуючі правила. Але якщо ми будемо брати бодай якісь більш-менш конкретні дати, які вказує релігійна література, то побачимо, що людина існувала задовго до того старту, який, наприклад вказаний у релігійних текстах.
Виходить так, що люди існували до того, як їх було створено у цьому вигляді і вони мали, нехай і примітивне, але уявлення про цей світ.
Першоджерело
З огляду на це можна впевнено сказати, що особисте сприйняття та досвід є першими джерелами того, що формувало світогляд. Подальші розумні та складні речі, що були написані невідомо ким, але для людей, лягли безпосередньо на вже сформоване і стало його допоміжним, а в якихось випадках навіть і визначальним для становлення тих чи інших поглядів на Всесвіт та місце людини в ній.
Підсумовуючи написане, хочу ще раз сказати, що не заперечую цінності того, що пропонує релігія, та того, що пропонують коучі. Треба дивитися на кожну систему загалом та окремі моменти їхньої реалізації.
Але разом із тим необхідно чітко засвоїти, що джерело формування світогляду – це в першу і головну чергу сама людини із її власними реакціями та сприйняттям. Все інше, викладене в будь-якій концепції має допоміжний характер і не може панувати над свідомістю людини.
Саме власне сприйняття є першоджерелом, яке призвело нас до того рівню, на якому ми знаходимося. Не було складних та неймовірно розумних концептів триста тисяч років тому, але людина вже рухалася та розвивалася, займаючи поступово своє місце на вершині харчового ланцюжку.
Тому виставляти в пріоритет щось релігійне чи неймовірно на перший погляд розумне, це ламати ту систему, яка зробила нас найкрутішими істотами на планеті.
Так можна зайти кудись не туди. Приклади фанатиків і їм подібних тому яскравий приклад.
Ми ж не такі? Ми ж маємо власну голову на плечах?
