Для чого людині потрібна світоглядна система
Система, а не набір знань
Настав час розібратися із тим, для чого взагалі людині світоглядна система, і чому це має бути саме система, а не просто набір знань.
Питання єднання із Всесвітом, Богом ми зараз піднімати не будемо. Це особлива форма наповнення свого життя, і вона доступна дуже невеликій кількості людей, які зробили велику кількість кроків на цьому шляху. При цьому все ж таки я пишу із розрахунку на те, що цю статтю будуть читати люди в пошуку чи навіть твердому розумінні того, що треба якось із системою цього світу визначатися.
Давайте розглянемо наше життя і нас самих. Так чи інакше в кожному із нас вже сидить система, яка дозволяє нам в першу чергу жити. Вона більш-менш злагоджена і дозволяє нам уникнути великої кількості помилок.
Поверхи, з яких не стрибають
В тому числі і фатальних. Все це побудовано в першу чергу на принципах. Ми знаємо, що не треба стрибати із десятого поверху висотної будівлі. І знаємо, що такого не треба робити і з двадцятого поверху теж. Перше та друге — це не різні, не пов’язані між собою знання, а висновки на основі системного ставлення до стрибків із висоти. Будь-яка адекватна людина чудово розуміє, що це максимально небезпечно і не робить цього. При цьому ніхто навіть не замислюється, коли вибір стоїть між десятим та двадцятим поверхами. Вони однакові з точки зору стрибків.
Такий підхід заведений в основу. Нашу впевненість в тому, що не треба стрибати, не розхитати аргументами і не заплутати цифрами різних поверхів. Ніхто в адекватному стані не дасть хитнути себе в сторону фатальної дії, змінюючи вихідники.
Ось це все є простим та дещо примітивним прикладом, який дозволяє зрозуміти, що таке система. Вона є стабільною, ефективною і майже незалежною від зовнішнього впливу та зміни обставин.
Готовність до неочікуваного
Вибудовування системного розуміння навколишнього, земного та божественного призводить до таких самих результатів: ми починаємо краще взаємодіяти із Всесвітом, дотримуючись певних правил на автоматі, уникаючи великої кількості помилок, та досягаючи кращих результатів.
Чим більше в нас саме системних знань, тим більше ми готові до неочікуваного та складного. А саме ті моменти, коли ми помиляємося найчастіше. Один і той же підхід до нових подій, нових людей, невідомого прямо на зараз створює навколо нас щит, який, як показує практика багатьох, доволі непогано захищає.
Розуміння загальних тенденцій та законів Всесвіту теж дає свої плоди. Для нас стає зрозумілішою та частина навколишнього, яку на перший погляд в принципі не можна охопити розумом.
Збирати, спрощувати, поєднувати
Спроба торкнутися вищого, невідомого чи прекрасного починається з раціонального мислення і спроби поєднати різне в щось одне. Що дивовижно, це абсолютно однаковий підхід в незалежності від інтелектуальних здібностей, начитаності та інших моментів.
Треба просто збирати, спрощувати і поєднувати. Останнє неймовірно важливе. Я знаю немало людей, що володіють майже нескінченним запасом знань. Але ті знання так і залишилися чимось чужим та набутим, бо люди не почали ними користуватися та будувати на їх основі своє уявлення про цей світ. Поговорити так, скористатися — ні.
Паралельно є ті, хто не претендує на рівень професора всіх наук, але вони зібрали з досвідом та пройденим шляхом міцну систему розуміння земного та божественного, за рахунок чого неймовірно стійкі. Те, що генії не вивезуть та розсиплються, проста людина із системною основою витримає, зрозумівши суть подій та прийнявши волю вищих сил із фінальним плюсом для себе.
Час єднання
Світ постійно нас розхитує. Контрмірою цьому є основа, яка робить все, що відбувається, зрозумілим та здебільшого підйомним.
Світоглядна система поглядів на Творця, як і загальна, скажемо так, земна, цілком виконують однакові функції і в ідеалі мають складати щось єдине, коли людина, залишаючись раціональною, може дозволити собі діалог із вищими силами, здобуваючи у всьому, з чим взаємодіє.
Саме в цьому стабілізуючому балансі ми можемо дозволити собі максимум, бо усвідомлюємо максимум, взаємодіємо з максимумом і отримуємо максимум. Із твердої позиції розуміння того, про що ще секунду тому навіть не здогадувалися.
Ось тоді настає час єднання із тим, кому що треба. Всесвіт, Бог, вищі сили чи щось складне та незрозуміле, яке ще треба буде вбудувати у власний світогляд.
