Чому на старті світоглядного пошуку потрібне відсторонене ставлення
Очевидною є складність вибору між старими релігійними течіями та новими. Перші досить нудні у своїх застарілих підходах, другі можуть виявитися сектами чи несистемним набором інформації.
Далі за класикою просування якогось товару після хейту конкурентів пропонують свою. Тут би і я мав пред’явити саму справжню релігію, віру чи — можете як хочете назвати — світоглядний концепт.
Не пред’явлю, бо маю систему підходів і дещо створене особисто для себе. Вам же треба буде створити власний світоглядний проєкт, що буде жити у вас всередині і допомагати робити корисне та уникати поганого.
Обирати себе
Цілком логічним є питання, як людина може створити щось настільки складне, не володіючи інформацією? Скоріш за все, ніяк. Я і не кажу, що треба категорично відмовитися від взаємодії із усіма, хто вже має якусь систему. Великі релігії можуть дати неймовірно багато системного. Свіжі, відносно невеликі релігійні та світоглядні течії можуть додати елемент сучасного та в чомусь більш актуального.
І ми знову повертаємося до питання вибору між ними, і я, відповідаючи на це питання, кажу, що серед усього цього треба обирати себе. Себе, свій світогляд, який цілком собі може бути побудований на зовнішніх ідеях.
Треба поставитися до всього, що може дати вам той же іслам, як до джерела знань. Я пропонуватиму вам дуже мало твердих правил, бо кожен має зберегти свободу мислення, але ставлення до всього, що вам дають інші, має бути залізобетонно саме таким.
Пастка ейфорії
Особливо жорстко це має бути реалізовано на старті, коли людина тільки починає розкривати цей дивовижний світоглядний процес. Я неодноразово бачив та й сам відчував ту потужну ейфорію. Стан максимальної відкритості світові та людям.
Людина в такому стані не може адекватно оцінювати те, що їй дають. Вона починає переоцінювати важливість отриманого, втрачає реальність оцінки. Якщо в такому стані її підхоплює якась секта, то назад вирватися потім вже майже неможливо.
Я вже писав про те, що сформований світогляд має бути стабілізатором. Це одна з його функцій. Тут же ви бачите приклад навпаки, і це ніколи не працюватиме на добро.
Людина або розчарується, коли спаде перше захоплення, або буде обдурена шахраями із різним рівнем втрат.
Фільтр раціональності
Будь-яка інформація, яка до нас поступає, потребує оцінки. Релігійні моменти багато в чому потребують віри в існування чогось недоступного оку. Але навіть це має пройти через фільтр раціональності.
Ось тут і зараз, роблячи перші кроки, не треба приймати радикальні рішення по типу «все, я тепер, наприклад, християнин». Залученість до цієї прекрасної релігії любові є чудовим рішенням. Але, приймаючи його сходу, не маючи жодного уявлення про світ та інші світоглядні концепції, людина робить дурницю. Може бути щось інше, що буде набагато ближчим та особисто для неї кращим.
Чомусь абсолютно нормальним є передивитися огляди телефонів перед тим, як обрати кращий. Але при цьому настільки глобальні рішення, як вибір світоглядної концепції, чомусь приймаються спонтанно.
Вони не боги
Набагато кращим є реалізувати підхід правильного ставлення. Біблія — це знання. Коран — це теж знання. Люди, які вам про них розповідають, — не боги і не їхні заступники. Це просто люди, які навчалися, отримували відповідну освіту та подальше призначення на посаду. Вони можуть бути дуже корисними для вашого розвитку, але вони не мають бути джерелом абсолютної істини.
Ніщо не може бути таким джерелом. Як би воно вас не захоплювало. Як би переконливо не виглядала та людина, яка про це розповідає. Вона — не бог. Є такий вираз, що неймовірно гарні принцеси теж какають. Відкрию для вас ще одну таємницю. Неймовірно високі духовно люди, пророки, потужно віруючі абсолютно чисті люди теж ходять в туалет.
Майданчик для старту
Сприймайте це прямо чи образно, але зрозумійте, що треба брати звідусіль для порівняння, не визначаючи сходу без досвіду щось головне. Треба досліджувати різні концепції і слухати різних людей. Після того, навіть якщо ви і вирішите, що вам треба залучатися до того ж християнства, то ви це зробите усвідомлено, як думаюча та знаюча людина. А не тому, що ви просто повелися і полінилися розбиратися.
Мій підхід, звісно, передбачає самостійне формування власної світоглядної системи. За ним можна спиратися на інші джерела, але у формулу бачення всього навколишнього додається ще показник власного сприйняття. Це інше, бо вирішальним є не слово священика, а власні висновки, які цілком можуть багато в чому і співпадати.
Просто і це теж треба робити правильно. Як слухати інших, так і формувати своє. І я, звісно, дам підходи та інструменти. Але тут і зараз треба сформувати майданчик для старту. Він має полягати у відстороненому ставленні до всього, що ви будете дізнаватися. В незалежності від того, хто і що є джерелом.
